29 серпня Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць, які віддали життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Цього дня Одеський національний технологічний університет долучився до всеукраїнської акції «Стіл пам’яті». В університеті були засервіровані символічні столи, місця за якими залишилися порожніми на згадку про тих, хто мав би сьогодні бути поруч із нами, навчатися, працювати, будувати плани на майбутнє, але віддав своє життя, захищаючи Україну.

Особливий біль для університетської спільноти — пам’ять про наших здобувачів освіти та випускників, які стали на захист держави.

Серед них — Артур Едуардович Трембач, випускник ННІХТ ім. М.О. Грішина.

Артур вступив до академії (сьогодні ОНТУ) у 2014 році після закінчення Тальянківського агротехнічного коледжу, а у 2018 році завершив навчання в магістратурі. Викладачі та однокурсники пам’ятають його як доброзичливого, щирого й відповідального студента, який добре навчався, займався спортом і завжди був готовий допомогти іншим.

Після завершення навчання Артур працював за фахом у сироробному цеху в Одесі, а згодом поїхав працювати до Польщі. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він повернувся з-за кордону на Батьківщину та добровільно став до лав захисників України.

Артур служив у складі окремої десантно-штурмової бригади. 8 листопада 2022 року він загинув на Луганщині, захищаючи Україну. Йому було лише 27 років.

За мужність і відданість Україні Артура Трембача посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

У нього залишилися батьки та троє молодших братів. Він мріяв після повернення з війни створити власну сім’ю, жити й працювати у мирній Україні.

Для ННІХТ ім. М.О. Грішина пам’ять про Артура — це пам’ять не просто про ім’я серед полеглих Героїв. Це пам’ять про нашого випускника, молодого фахівця, людину, яка колись навчалася в аудиторіях нашого університету, будувала професійні й особисті плани, а у вирішальний для країни час зробила свій вибір — повернулася додому, щоб захищати Україну.

Ми пам’ятаємо.

Учасники акції вшанували полеглих Захисників і Захисниць хвилиною мовчання. Біля Столу пам’яті кожен міг зупинитися, згадати тих, кого забрала війна, і подумки подякувати їм за можливість сьогодні жити, працювати, навчати й навчатися у вільній Україні.

Кожна деталь символічної композиції мала особливе значення: свічка — пам’ять про життя, яке обірвалося; соняхи — символ Дня пам’яті Захисників і Захисниць України; жовто-блакитна стрічка — Україну, за яку вони віддали найдорожче.

«Стіл пам’яті» — це більше, ніж пам’ятна акція. Це нагадування про людей, чиї імена та історії мають залишатися з нами. Наш обов’язок — берегти пам’ять про полеглих Героїв, передавати її наступним поколінням, розповідати про них нашим студентам і не дозволяти, щоб їхні імена перетворювалися лише на рядки у списках.

Пам’ятаємо не лише 29 серпня. Пам’ятаємо щодня.

Пам’ять серед нас.

Пам’ять об’єднує нас.